АСТРОНОМІЧНИЙ ДИСК(1600 РОКІВ ДО Н.Е.)

ДИСКНебесний диск та інші предмети, приблизно 1600 р. до н.е., знайдені у 1999 році біля Небри, Німеччина

Це не було і близько вершиною знань і вмінь нашого роду, однак порівняно з примітивними творіннями і знищеними знаннями часів аврамічної навали і це - досконала техніка і високе знання. Принаймні, предки просто позначали зірки цьвоками, а не вважали їх реально вбитими в "небесну твердь" над пласкою Землею.

Тому 3600 років жителі центральної Европи (галли) створили астрономічний диск, який є черговим підтвердженням високого рівня знань наших европейських предків про небо та рух світил. В Галичині, наприклад, де також жили галли, збереглися залишки святилищ-обсерваторій, однією з яких є руїни коло Перунівки: http://zbruc.eu/node/18895

Вікі: Небесний диск із Небри — бронзовий диск діаметром 31-32 см, вагою близько 2 кг, покритий патиною кольору аквамарину, з вставками із золота, які зображують Сонце, Місяць і 32 зірки, в тому числі скупчення Плеяд; а також відрізки лінії горизонту на момент зимового сонцестояння. За даними спектрального аналізу вік диска дорівнює 3600 років, археологічно він відноситься до Унетицької культури Центральної Європи (бл. XVII ст. до н. е.). Диск вважається видатною археологічною знахідкою минулого століття.

В червні 1999 два шукачі-аматори, 32- та 39-річний чоловіки займалися «пошуком скарбів» в лісах Саксонії-Ангальт, озброївшись магнітними металошукачами. Після того як датчик показав наявність в землі металу, шукачі почали бити затверділу породу кувалдою, їз-за чого диск отримав деякі пошкодження. Після цього знахідка побувала в руках декількох торгівців та скупників краденого, поки швейцарська поліція не затримала перепродавців разом із знахідкою в лютому 2002 в одному з отелів Базеля. Цінний предмет був переданий за місцем походження - до археологічного музею при університеті міста Галле, а мисливці за старожитностями засуджені до кількох місяців тюремного ув'язнення.

Знахідка диска викликала безліч суперечок в науковому середовищі. Звістку про виявлення доісторичного небесного диска було спершу скептично сприйнято археологами, особливо в Німеччині. Попервах багато хто вважав його за підробку. З приводу патини Петер Шауер із Регенсбурзького університету зауважив: «Якщо ви помочитесь на шматок бронзи і закопаєте його на пару тижнів, то отримаєте таку саму патину».

Проведена пізніше мікрофотографія корозійних кристалів підтвердила давній вік знахідки, і нині більшість вчених приймає диск в якості справжнього артефакту.

В ході судового розгляду продавці диска показали, що він був в 1999 році знайдений ними за допомогою металошукача в містечку Небра (земля Саксонія-Анхальт, 60 км на захід від Лейпцига). З того ж поховання вони витягли два бронзові мечі, два топірця, долото, а також фрагменти спіралеподібних браслетів. В ході розкопок у Небрі археологи, дійсно, виявили сліди присутності бронзи. З'ясувалося також, що ґрунт з місця розкопок у точності відповідає тому, сліди якого були знайдені на диску.

Дослідження виставлених на продаж разом із диском бронзових предметів дозволило віднести їх до Унетицької культури. Радіовуглецевий аналіз шматочка береста, взятого з одного з мечів, вказує на поховання предметів у 1600–1560 рр. до н. е. При цьому слід мати на увазі, що до поховання небесний диск, ймовірно, використовувався кількома поколіннями місцевих жителів. Рентгенівський аналіз диска показав, що мідь, яка пішла на його виготовлення, видобуто у Штирії, а золото — в Карпатах.

Предмети були виявлені в лісі, який був населений ще в епоху неоліту, про що свідчать близько тисячі виявлених поховань. Місце виявлення предметів перебувало на обгородженій в давнину вершині 252-метрового пагорба. Повторне дослідження ділянки привело археологів до висновку, що городище було влаштовано таким чином, що кожного сонцестояння Сонце опускалося прямо за Брокеном — найвищою точкою Гарца. Це дозволило зв'язати диск з такими доісторичними «обсерваторіями», як Стоунхендж і набагато давнішим Госекським колом, що розташоване неподалік.

Якщо припустити, що диск використовувався для вимірювання кута між точками сходу і заходу сонця під час сонцестоянь, його слід визнати найдавнішим переносним пристроєм для такого роду вимірювань. На астрономічну функцію диска вказує додавання з правого і лівого краю дугоподібних пластин, виготовлених із золота іншого походження, ніж знаки Сонця, Місяця і зірок. Дуги описують кут у 82 градуси, що відповідає куту між положенням сонця під час літнього та зимового сонцестояння на широті Небри. При накладенні цих пластин дві зірки виявилися прихованими під ними, а одну зірку довелося перенести в бік. Нині ліву пластину втрачено.

Деякий час по тому до нижньої частини диска було прикріплено ще одну дугоподібну золоту вставку, щодо значення якої немає ясності. Це зображення тлумачиться ,як сонячний човен (із численними поперечними подряпинами, що символізують весла), Чумацький шлях або веселку. Крім того, до моменту поховання диска на його колі було просвердлено 39-40 отворів діаметром близько 3 мм кожний.

Пустощі східноєвропейської Кліо

Коментарі:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Додаткова інформація