МАЯТНИК ТРЕТЬОЇ СВІТОВОЇ РОЗХИТУЄТЬСЯ...

порошенко"Тим часом Маятник Третьої світової розхитується.

Знаєте, мене це насправді дивує: багато хто не розуміє, що перейменування Московського пр-ту в пр-т Бандери та визнання польським сеймом "Волинської трагедії", це чітко зрежисовані елементи сценарію.

І скільки б не клякав Порошенко перед польськими пам'ятниками, його політичний Титанік чітко скеровують на заздалегідь підготований айсберг.Найважливіше - все що ви спостерігаєте на теле-аналах наших олігархів - жодним чином нікого не порятує."Юрій Ситник

Стрічка повниться рішенням польського Сенату та Порошенком на колінах перед пам'ятником "побитим синам польського народу".

З одного боку, цю фотографію було б доречно перетворити на демотиватор з підписом "Хочеш в ЄС - плати компенсації за геноцид". Нашим гречкосіям, які палко прагнуть нового пана, бо старий з Москви виявився поганий і почав бити, тому хочеться тепер пошукати в Брюселі добрішого, може б щось в мізках і клацнуло. Хоча це й малоймовірно.

Та це, насправді, дрібниці. І рішення, і Порошенко на колінах - це дрібниці, бо це є наслідки, а не причина. І ті, хто каже, що прихід до влади цієї партії виллється в пошуки ворогів для об'єднання народу і утримання влади - теж не зовсім праві. Бо це теж лише наслідок.

Причина проста - на чолі країни знаходиться влада, під керівництвом якої Україна втратила міжнародну правосуб'єктність. Її наявність, як відомо, означає сукупність прав, усвідомлення наслідків своїх рішень та дієздатності. Права у нас є, це визнають всі, окрім Росії. Щодо усвідомлення наслідків у мене є сумніви, але хай йому - будемо вважати, що влада знає, куди хилить, а не просто є набором ідіотів. А ось з дієздатністю у нас проблеми. У нас її нема. В принципі. Наша влада не воює за свою землю, не відстоює інтереси в міжнародній політиці, не бореться за економіку, не вичищає кримінал і корупцію. Наша влада навіть вже не пише ноти протесту по півсотні "гуманітарних конвоїв". Наша влада тільки їздить по світу і випрошує гроші, одночасно доводячи, що ми в жодному разі не думаємо захищатися ("воєнного вирішення нема"). За дієздатністю рано чи пізно втрачається і правоздатність.

На кримінальному жаргоні Україну б назвали "лохом і тєрпілою". Яка доля такого об'єкта в "неспокійному районі", яким є сучасний світ? Гопник вдарить по кумполу і відбере гаманець. Простий сусід подивиться, і тихенько зніме білизну з мотузки, потягне сокиру чи вила з городу, або просто нарве яблук з дерева. Бо знає, що здачі не буде.

Тож українцям не варто дивуватися рішенням сусідніх країн, які вирішують нашим коштом свої проблеми. Українцям варто готуватися до того, що наслідки втрати правосуб'єктності будуть наростати. Як це буде - можна поглянути по країнам, які вже втрачали правосуб'єктність: Чехословаччини в 1938 році та Югославії в 1991.

Ярослав Вішталюк

Коментарі:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Додаткова інформація