КРАХ ЄВРОСОЮЗУ..ПРИБАЛТІЙСЬКИМ КРАЇНАМ ПРИГОТУВАТИСЬ...

прибплти"Цирк з українським безвізом - лише вершина айсберга.

Все це говорить про те, що ЄС не в змозі приймати будь-які значні рішення.

З огляду на те,що Британія вже брексітнулась, а у Франції на виборах буде боротьба між двома кандидатами, один з яких за вихід Франції з ЄС, а інший за повну його перебудову, то швидше за все 2017 буде останнім роком де-юре існування ЄС. Де-факто його вже не існує.

Я б на місці жителів прибалтійських країн надовго задумався."

У 2017 року Збройні сили Росії мають намір різко збільшити обсяги перевезень залізничним транспортом у Білорусь. Так, порівняно з 2015 роком, обсяги перевезень зростуть у 33 рази, а порівняно з поточним роком - у 83 рази. Всього в 2017 році з Росії в Білорусь повинні прибути до 4162 вагонів з вантажами військового призначення.

На думку експертів, такі масштабні переміщення можуть свідчити про плани російської сторони перекинути на територію Білорусі значну частину особового складу нещодавно відтвореної 1-ї Гвардійської танкової армії Західного військового округу і розгорнути там велике військове угруповання. Воно може бути використане як для вторгнення в Україну, так і для з'єднання з військовим угрупованням ЗС РФ у Калінінградській області та створення так званого "прибалтійського котла".

Крім того, поява таких сил на території Білорусі означає встановлення повного військово-політичного контролю над Мінськом, який намагається здійснювати "багатовекторну" політику в українсько-російському конфлікті.

Про підготовку в 2017 році масштабного перекидання військ з Росії в Білорусь можна зробити висновок, вивчивши документацію конкурсних торгів на виконання військових вантажних перевезень у прямому міжнародному залізничному сполученні для потреб Міністерства оборони Російської Федерації. Відповідно до нижче наведеної таблиці, у наступному році також заплановане помітне збільшення кількості вагонів з вантажами військового призначення Збройних сил Росії в бік Придністров'я.

У невизнану Придністровську молдавську республіку залізничне сполучення з Росії йде через Україну. Стан неоголошеної війни між державами логістики не заважає. Всі минулі роки росіяни користувалися прийомом: перевезення здійснювала "дочка" одного з найбільших вантажних залізничних перевізників Росії – зареєстрована в Києві ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні". Та й обсяги перевезень становили лише 20-30 вагонів. А ось в наступному році планується переправити вже 131 вагон.

вагонЗа всі залізничні перевезення за межами території своєї держави Міноборони Росії запланувало виділити понад $20 млн.

вагонМасштаби перекидання військових вантажів дійсно вражають. Опитані "Апострофом" експерти в Білорусі пов'язують це з проведенням спільних стратегічних командно-штабних навчань "Захід-2017", які повинні відбутися в Білорусі та в західних регіонах Росії у вересні наступного року.

Останній раз на території двох держав такі навчання відбувалися восени 2013-го. А через два роки Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило порівняльний аналіз, з якого було видно, що і параметри навчань "Захід-2013", і оперативна побудова військ відповідали реальним діям російських підрозділів у Донецькій та Луганській областях України навесні 2014-го.

З прив'язкою такого обсягу вантажних військових перевезень до масштабних двосторонніх учень, зокрема, згоден Денис Мельянцов, старший аналітик "Білоруського інституту стратегічних досліджень".

"Швидше за все, така активність пояснюється проведенням у 2017 році чергових білорусько-російських масштабних навчань "Захід-2017", які і зажадають перекидання значної кількості військовослужбовців і озброєнь у Білорусь. Такі навчання звичайно відбуваються раз у два роки. Але в минулому році основні дії розгорталися на російських полігонах, тому великі обсяги вантажоперевезень у Білорусь не потрібні", – сказав він "Апострофу".

Однак проведення навчань не передбачає такої масштабної логістики, яка обумовлена в тендері Міноборони Росії на наступний рік, вважає колега Мельянцова Арсеній Сивицький, директор білоруського "Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень" і офіцер запасу Збройних сил Білорусі.

"Версія про навчання не підтверджується при порівнянні даних щодо залізничних перевезеннь за 2013 рік, коли в Білорусі проходили "Захід-2013". Від російської сторони в цих навчаннях у нас у республіці брали участь військовослужбовці чисельністю трохи більше половини окремої мотострілкової бригади (приблизно 2500 осіб). Для їхнього перекидання російській стороні знадобилося 20 військових ешелонів, що відповідає кількості 200 вагонів. З урахуванням того, що в 2017 році Міністерство оборони Росії збирається відправити в білоруському напрямку в 20 разів більше вагонів, то це, швидше, свідчить про плани перекинути на територію Білорусі більшу частину нещодавно відтвореної 1-ї Гвардійської танкової армії Західного військового округу, ніж просто взяти участь у чергових спільних навчаннях. Також потрібно враховувати, що певна кількість залізничних вагонів може проходити по секретній статті і не враховуватися в тендері – це звичайна практика при підготовці військових навчань. Тож доцільно буде помножити кількість вагонів на коефіцієнт 1,5 для отримання реального уявлення про масштаби перекидання російських військ", – розповів "Апострофу" Сивицький.

На цьому тлі як не згадати забуту в минулому році історію про "примус Лукашенка до відкриття в Білорусі російської авіабази". Восени 2015-го влада Білорусі навідріз відмовилася розміщувати в республіці російську бойову авіацію. Хоча розмови про це тривали вже третій рік. Тим не менше у червні 2016 року представник Міноборони Білорусі визнав факт спільного командно-штабного тренування з управління авіацією та військовими частинами протиповітряної оборони, які входять до так званої "Єдиної регіональної системи протиповітряної оборони Республіки Білорусь і Російської Федерації". У цьому тренуванні з білоруських військових аеродромів піднімалися російські Су-27 і Су-34.

"І в минулому, і в нинішньому роках питання російської авіабази на території Білорусі є актуальним, в першу чергу, для продовження агресивного зовнішньополітичного курсу Росії. Білоруська влада усіляко намагалася дистанціюватися від конфлікту в Україні, від активної участі на стороні Росії в новій Холодній війні, однак їхня самостійність вкрай обмежена. Лукашенко за роки свого правління сам зробив Білорусь тотально залежною від Росії в економічному і політичному планах. Слід очікувати нових вимог і тиску з боку Кремля у співпраці з військових питань, у тому числі в питанні розгортання російських озброєнь і російських військ на території Білорусі", – розповів "Апострофу" співголова партії "Білоруська християнська демократія" Віталій Римашевський.

Мельянцов також вважає, що питання російської авіабази ще не закрите: "Поки воно відкладене через відчайдушний опір білоруської сторони. Для Мінська російська авіабаза вкрай шкідлива, оскільки вона демонструє несамостійність Білорусі, сприяє погіршенню відносин з Україною і зростанню напруженості із Заходом. І це в той час, коли Мінськ намагається домогтися визнання себе як нейтрального майданчика для переговорів і проводити багатовекторну політику".

Однак у цій історії важливою є не стільки сама авіабаза (об'єкт якщо і буде відкрито, то не в чистому полі, а на наявній інфраструктурі військового аеродрому, і кілька тисяч вагонів для неї не потрібно), скільки наслідки перекидання такої кількості російських військ у Білорусь.

"Якщо така кількість вагонів не є випадковою помилкою, то можна говорити про непрямі свідчення того, що Кремль в 2017 році збирається вжити заходів зі стратегічного розгортання свого військового угруповання на білоруській території, що для Білорусі буде означати військове втручання Росії з метою встановлення повного військового і політичного контролю. У разі великого регіонального конфлікту Білорусь, з одного боку, є буфером для Росії, а з іншого – саме з білоруської території російські війська можуть з'єднатися з угрупованням в Калінінграді найбільш оперативним чином – від білоруського кордону до Калінінграда лише 70 км – і таким чином замкнути "прибалтійський котел". У будь-якому разі, надання своєї території для агресивних дій Росії щодо третіх країн і України в тому числі прирівняє білоруську сторону до держави-агресора, на що офіційний Мінськ добровільно не піде у зв’язку зі взятими на себе гарантіями і відповідальністю за підтримання регіональної безпеки і стабільності", – вважає Сивицький.

Втім, дії представника Білорусі під час голосування в Третьому комітеті ООН за "кримську резолюцію" в ніч з 15 на 16 листопада змушують засумніватися в тому, що Мінськ дійсно хоче стати "миротворцем". Тоді, нагадаємо, білоруський представник не тільки проголосував проти прийняття документа, де Росія називається "державою-окупантом", а й спробував зірвати його розгляд.

"Апостроф",Андрей Сантарович 

 

Коментарі:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Додаткова інформація