РОЗДУМИ ПРО БОГА....

ЛІС"Я відчуваю, що Христос більше у природі, ніж у соборі. У храмі він сумний і похмурий, розп’ятий, а в лісі святковий, безсмертний і щасливий. 

У природі я бачу Бога, і головне, я бачу, що цей Бог – добрий."

Моя церква, мій храм – ліс. Ніде мені так добре не думається, як тут. І ніде я так гостро, так світло не відчуваю присутність живого Бога, як тут. 

Кожне дерево – як янгол, кожен кущ – як херувим.

Розумію, що в наш час у лісі соборна молитва, мабуть, уже неможлива, тут найкраще доростати до Бога одному, тому нічого проти соборів не маю.

Але в лісі мені відкривається те велике світове зло, яке принесло в цей світ одержавлене християнство і релігійний фанатизм з його інквізиторськими вогнями, автодафе і хрестовими походами.

Язичництво, як єдність з природою, сп’яніння від краси, всепоглинаюче милосердя, дуже близьке мені. І я невимовно страждаю, що християнство у нас запроваджувалося таким кривавим шляхом, що було так люто винищено до пня мудрих і добрих волхвів.

Я був на місцях давніх святилищ у гущі лісів, і мені відкрилася особлива тайна, я пережив справжнє осяяння, побачивши юрби вільних і щасливих людей – дітей природи. У нинішній церкві, на жаль, цього немає.

Я відчуваю, що Христос більше у природі, ніж у соборі. У храмі він сумний і похмурий, розп’ятий, а в лісі святковий, безсмертний і щасливий. 

У природі я бачу Бога, і головне, я бачу, що цей Бог – добрий.

..............

ПАПАПапа Франциск. "Не обов"язково вірити в Бога, аби бути доброю людиною. У деякому вигляді, традиційна ідея Бога уже застаріла. Людина може бути духовною і водночас не бути релігійною. Не обов"язково ходити до церкви і залишати там свої гроші. Для багатьох природа може бути церквою. Дехто з кращих людей в історії взагалі не вірили в Бога, в той самий час, покі віруючі робили найгірше, що може зробити людина".

Петро Сорока

Коментарі:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Додаткова інформація