КОЛИ,КИМ І ДЕ БУЛА НАПИСАНА ВЛЕСКНИГА ТА ЇЇ ЗАЧЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

ВЛЕСКНИГАСергій Піддубний, “Ятрань”

Влескнига – це прямий доказ того, що руський (український) народ мав власну писемність, власну світоглядну філософію, свою абетку й літературу задовго до запровадження на Русі християнства.
Мова ВК (“Влескнига”, “Велесова книга”, “Книга Велеса” - існує кілька трактувань назви цього давньослов`янського твору), описані в ній віра, традиції та звичаї, місце описаних подій, все говорить про те, що це суто українська річ, і що саме Україна є прямою спадкоємницею древньої Русі. Більше того, якщо раніше наука заявляла, що українці вперше згадуються в писемних джерелах лише у 12 ст., то за допомогою ВК ми бачимо себе вже в 9 ст. під іменем “окри”.

Детальніше...

ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. В КАРПАТАХ: З МАНДРІВКИ В ГОРАХ

ІВАН СЕМЕНОВИЧ НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838—1918) - український прозаїк, перекладач. Подорожній нарис "В Карпатах" переповідає про достатньо довгу подорож митця в карпатських горах. Він уперше був надрукований у газеті "Діло" 1885 року. Того ж року вийшов окремою книжкою, де автор визначив жанр свого твору як "Образки з подорожі Івана Нечуя". Основний мотив подорожніх записів І.Нечуя-Левицького - любов до Природи, любов до Рідної Землі. Герой його нарисів - мандрівник, який уміє зупинитися на деталях, на дрібних речах, які лише на перший погляд є непринциповими. Письменник точно відтворює русинську говірку, доповнюючи коментарями, переймається господарюванням горян, їх віросповіданням.

Детальніше...

ЯКІВ ГОЛОВАЦЬКИЙ. ПОДОРОЖ ПО ГАЛИЦЬКІЙ ТА УГОРСЬКІЙ РУСІ, ОПИСАНА В ЛИСТАХ ДО ПРИЯТЕЛЯ

Яків Федорович Головацький - письменник, філолог-славіст, фольклорист, педагог, громадський діяч. Третій діяч «Руської трійці», залишив кількісно найбільшу творчу спадщину. Влітку 1834 р. Я.Головацький здійснив подорож пішки зі Львова через Миколаїв, Стрий та інші міста Галичини. Його подорожні нотатки “Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля у Л.” – це класичний зразок опису мандрівки вкраїнським краєм, який був однією з перших спроб українця заповнити прогалину в науковому вивченні рідного краю.

Детальніше...

ПЕЧЕРА ВЕРТЕБА – «ДВЕРІ» В ПІДЗЕМНИЙ СВІТ ТРИПІЛЬЦІВ

вертебаЧерез геологічну побудову, а саме наявність потужного підземного гіпсового пласту, на півдні Тернопільської, Хмельницької і на півночі Чернівецької областей сформувався цілий печерний масив: Оптимістична, Озерна, Атлантида, Мельнички, Кристалічна та Вертеба — єдиний в Україні музей-печера. Особливу увагу привертає печера Вертеба, яка відіграла надзвичайно важливу роль у відновленні древньої історії світу. Її ще називають «Наддністрянською Помпеєю». Насамперед, це археологічна пам'ятка, яка серед усіх пам'яток трипільської культури посідає особливе місце. Відсутність аналогій освоєння трипільськими племенами великих печерних порожнин на всій території поширення культури, різноманітність і багатство археологічних матеріалів — усе це забезпечує постійний науковий інтерес до печери.

Детальніше...

"ЗНИЩЕННЯ ПРАСЛОВ'ЯНСЬКИХ КУМИРІВ".

22 лютого 2013 р. на Софійській площі в Києві зловмисники відрубали голову давньослов'янському кумиру Світовиду, який був частиною пам'ятного паркового комплексу, встановленого на ознаменування 1500-ліття Києва. Київська скульптура була копією всесвітньовідомого Збруцького Світовида, унікальної пам'ятки, знайденої в 1848 р. в річці Збруч. Скульптура широко відома як пам'ятка слов'янського культового мистецтва в усьому світі, зокрема в слов'янських і європейських країнах.

Детальніше...

Додаткова інформація