робототехнікаІ в США, і в Європі вже третій чи четвертий рік повертаються виробництва, десять-двадцять років тому винесені в Азію, де була дешева робоча сила.

Причин дві: по-перше в Азії через перетворення її на "світову фабрику" зросли доходи і тепер та робоча сила не така вже й дешева, а витрати на перевезення товарів через половину планети нікуди не зникли, а по-друге віддаленість виробничих ліній від "креативних центрів" та, власне, споживачів працює "гальмом" для виробництва через прискорення і споживання, і конкуренції.

Тому відбувається перехід від принципу двадцятирічної давнини "будуємо фабрику в Китаї і вона випускає сто мільйонів чогось для постачальників по всьому світу" до нового, технологічного принципу "будуємо на локальних ринках по всьому світу маленькі автоматизовані фабрики, які випускають по півмільйона чогось".

От тільки місцевим радіти з того не випадає - бо переноситись виробництво буде на нові, збудовані за останнім словом прогресу фабрики та заводи, де з людей будуть все ті самі "білі комірці" та "чорні водолазки". І це стосується далеко не лише кросівок.

===============================

© The Economist

У баварському містечку Ансбах без зайвого галасу зводять нову фабрику. Рóботи й новітні методи виробництва на зразок адитивних технологій (тобто 3D-принтерів), які там діятимуть, не дивина для Німеччини, котра підтримує інноваційні розробки в промисловості. Фабрика унікальна тим, що випускатиме не автомобілі, літаки чи електроніку, а кросівки та інше спортивне взуття. Раніше цю галузь, що дає $80 млрд за рік, вивели за кордон — здебільшого до Китаю, Індонезії та В’єтнаму. Повертаючи виробництво додому, фабрика може вдихнути в індустрію нове життя.

Speedfactory — так називається фабрика в Ансбаху — належить Adidas, великій німецькій компанії, що спеціалізується на спортивних товарах. Будувати допомагає Oechsler Motion — місцевий виробник промислового обладнання. Фабрика запрацює в середині 2017 року, спершу неквапом, а згодом планують випускати 500 тис. пар спортивного взуття за рік. Adidas будує другу Speedfactory для американського ринку біля Атланти. Якщо робота піде добре, відкриють іще й інші фабрики деінде.

Названі цифри мізерні, як на компанію, що випускає близько 300 млн пар щороку. Проте в Adidas переконані, що Speedfactory допоможе змінити підхід до продукування кросівок. Технології, розроблені для проекту, можна буде запустити на нових або вже наявних фабриках, зокрема в Азії, де попит на спортивний і повсякденний одяг збільшується завдяки покращенню купівельної спроможності споживачів.

Нині кросівки виробляють переважно вручну на величезних підприємствах, що часто розміщені в країнах Азії. Робітники збирають компоненти, кроять, з’єднують чи зшивають матеріали. Люди хочуть купувати модне взуття вже й зараз, а ланцюги постачання не встигають за цими запитами. «Наші підприємства працюють урозріз із потребами споживачів», — каже Ґерд Манц, керівник із питань технологічних інновацій Adidas.

Робочий процес — від першого ескізу нової пари кросівок, виготовлення й тестування прототипних моделей, замовлення матеріалів, багаторазового пересилання зразків, переоснащення й організації виробництва до відправлення готових товарів у крамниці — може тривати аж півтора року. Тим часом зо три чверті нових кросівок нині продається менш ніж за рік. Якщо надходить замовлення поповнити запаси ходової моделі, скажімо, популярних у 2015–2016 роках NMD R1, взуття потрапить у продаж мінімум за три місяці. Єдиний спосіб пришвидшити це — переправляти товар не морськими шляхами в контейнерах, а літаками у вантажних відсіках. Останнє потребує величезних витрат.

Головна перевага Speedfactory — скорочення ланцюга постачання, а отже, і часу подорожі кросівок після остаточного затвердження дизайну до крамниць, менш ніж до тижня, ба навіть дня. Власне, і процес створення дизайну дедалі більше відбувається в цифровому форматі. На комп’ютері не тільки малюють ескізи кросівок, а й випробовують функ­ціо­нальність готових моделей. Для пришвидшення роботи Speedfactory матиме цифрового близнюка — віртуальну комп’ютерну модель, на якій можна імітувати виробництво нових кросівок. Коли процес розробки завершується добре, цифровий продукт переводять у фізичне виробництво.

Adidas запевняє, що нова виробнича система буде надзвичайно швидкою і гнучкою. Подробиці наразі не розголошуються. Проте відомо, що замість того, щоб замовляти компоненти для нової пари кросівок, Speedfactory самотужки вироблятиме більшу частину деталей із таких вихідних матеріалів, як пластик, волокна та інші первинні продукти.

Обладнання, на якому виконуватимуть цю роботу, буде високоавтоматизованим і використовуватиме такі технології, як комп’ютеризована в’язка, роботизоване розрізання й адитивне виробництво, що передбачає формування моделей шар за шаром. Промислові 3D-принтери з’являються в різному вигляді й можуть обробляти дедалі більше матеріалів. Програмовані в’язальні машини і 3D-принтери виконують команди, отримані безпосередньо від комп’ютерної програми, тому швидко переключаються з однієї деталі на іншу, не зупиняючи продукування. Тим часом на переобладнання традиційних машин та інструктаж працівників може знадобитися кілька днів.

Звісно, не всі процеси на Speedfactory будуть автоматизовані. Із деякими завданнями, зокрема із заключним моделюванням кросівок, роботи справляються повільніше, і точність у них нижча. Тому кожна Speedfactory забезпечить 160 робочих місць, тоді як на звичайному підприємстві в Азії працює тисяча й більше робітників. Щоб оперувати новим обладнанням, потрібні більш кваліфіковані спеціалісти. Adidas хоче, щоб нові підприємства радше доповнювали азійські, ніж конкурували з ними. Однак розвиток інноваційної промисловості, поза сумнівом, призведе до зменшення шаленого попиту на аутсорсинг в Азії.

Фанати кросівок тішитимуться. «Таким чином з’являться товари іншого вигляду й функціональності», — каже Манц. Відмова від ручних методів виробництва дасть змогу Adidas вигадувати оригінальні форми й оформлення. Він уже експериментував із матеріалом Biosteel — синтетичним шовком від німецької біотехнологічної компанії AMSilk. Крім того, вироблятимуться більш індивідуальні моделі, може, навіть кросівки на замовлення, сконструйовані на комп’ютері відповідно до того, як ходить чи бігає клієнт.

Коли йдеться про такий конкурентний і залежний від моди ринок, одне можна сказати напевне: головний конкурент Adidas компанія Nike не сидітиме склавши руки. Американський суперник німецького виробника так само потерпає від подорожчання праці в Азії і так само намагається скоротити час, необхідний для постачання нових моделей на ринок.

Одна з інноваційних ініціатив Nike — комп’ю­теризована в’язка для виготовлення верхніх елементів кросівок Flyknit, що нагадує плетіння шкарпеток. До того ж Nike створила Центр розробки інноваційної продукції в головному офісі в Бівертоні, штат Орегон, де вивчають інші методи автоматизованого виробництва, зокрема із застосуванням 3D-принтерів. Компанія вже використовує ці технології у виготовленні взуття на замовлення для відомих спортсменів. Перегони між найбільшими у світі виробниками кросівок набирають обертів.

http://tyzhden.ua/World/183408

Коментарі:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Додаткова інформація