З ІМЕНИНАМИ, ЮРКИ! - ДЕЩО ПРО ЮРІЯ

ярВ 2006р., до відзначення 750-річчя нашого міста, галерея “Равлик” провела виставку, присвячену Юрію. Крім творів сучасних художників, були представлені дописи про українську обрядовість та фолькльористику до дня Юрія, а також ікони 18-19 ст. із збірок львівських колекціонерів, зображення Юрія на львівських будівлях, деякі артефакти із музейних колекцій. З того часу я потрохи накопичував матеріали, готуючи книгу в честь свого покровителя.
Сьогодні я хочу дечим поділитися .
Представлю спочатку три зображення, про які знають лише спеціалісти, приблизно з одного періоду - початок 17 ст.
Усипальниця родини львівського купця, вихідця з Угорщини Юрія (Георга, Дьердя) Боїма містить три зображення: зовнішній, відомий більшості барельєф, скульптуру всередині зверху над входом та малюнок пішого воїна, що поборює змія, на внутрішній стороні правих дверцят (пдпис — св. Іржі латинкою).

Детальніше...

ЛЕГЕНДА ПРО БУЛАТНИЙ МЕЧ РЕВОЛЮЦІЇ

МЕЧЦя легенда виникла завдяки пошукам шаблі Мазепи. Ми вирішили знайти зброяра, який зміг би викувати копію шаблі Гетьмана. Через низку посередників вийшли на центр "Булат НВР". Познайомилися з Володимиром Остаповичем. Він саме завершував роботу над символічною зброєю - булатним акінаком, що з моєї легкої руки отримав романтичну назву Меч Революції. Після першої публікації і фотографій, події розгорталися стрімко і трагічно. Були пожежі, нещасні випадки, жахливі смерті двох майстрів, інтриги політиків вищого ешелону. Меч став якимось містичним символом. Він ще не дійшов до рук Вождя, здатного очолити Справжню народну Революцію. Мабуть варто згадати подій кількарічної давнини...

Детальніше...

РУКИ БОГА - САКРАЛЬНИЙ СИМВОЛ ПРАЩУРІВ

Сакральний знак був відкритий у 1936 році археологами філії Лодзького Музею Етнографії (http://www.maie.lodz.pl/) в гміні Бяле, Лодзького воєводства. В одній із гробниць знайшли погребальну (поховальну) глиняну вазу, в якій окрім спалених кісток також виявили: голки, ножі, застібки, підвіски, кістковий гребінь тощо. Посудину прикрашали вигравірувані білою пастою різноманітні геометричні фігури, зображення людей, вершників та тварин, а також вищезгаданий загадковий хрест зі свастиками.

Детальніше...

ТРИПІЛЬСЬКІ ЗНАКИ-СИМВОЛИ У ГЕРБАХ УКРАЇНСЬКОЇ ШЛЯХТИ

Аналіз оздоблення трипільського посуду і пластики (ліплених із глини фігурок) уможливлює робити висновок, що найпошанованішими тотемами-тваринами у творців Трипільської цивілізації були тур-бик, змія, коза, пес, птахи. До них же треба зарахувати вепра, ведмедя, риб, зображення яких іноді є в трипільських орнаментах і пластиці. Особливу роль трипільці відводили тотему-дереву - його зображення маємо у деяких групах трипільських поселень 16 % від усіх відомих трипільських знаків. І в українських обрядових піснях, особливо сонцепоклонницького походження, саме згадані представники фауни і флори завжди виступають помічниками, опікунами пісенних героїв. Ці тотеми в наших піснях наділені здатністю говорити, сміятися, веселитися, чи то, як писав І. Огієнко, вони в уяві людини "очоловічнювалися", себто вважалися родичами людини.

Детальніше...

ТРИПІЛЬСЬКІ ЗНАКИ-ОБЕРЕГИ - ПРАДАВНЯ СПАДЩИНА УКРАЇНЦІВ

Щоб відновити філософський зміст української етнічної культури, слід вивчити всі відомі космогонічні знаки, які існували на нашій землі впродовж тисячоліть.

Палеолітичне й неолітичне населення залишило на території України найдавніші твори мистецтва, на яких уже існували знаки-символи. Біля с. Мізин на Чернігівщині знайдено перші у світі сварги (свастики) і безкінечники (меандри). До цього ж часу належать перші скульптури Богині-Матері, які були відомі у всій Європі. Неолітична культура (приблизно 8—5 тисяч років тому) сформувала міфологему умираючого і воскресаючого Бога-Сонця. Поховання зерна в землю (засів) і його воскресіння (проростання) навесні дали початок уявленню про безкінечне повернення, перевтілення, вічність життя. Всі ці знання були відображені в символіці предків - хліборобів-оріїв. Нині наука все впевненіше знаходить серед трипільців наших Предків.

Детальніше...

Додаткова інформація