1 ВЕРЕСНЯ - "ВЕСІЛЛЯ СВІЧКИ".СВЯТО ВОГНЮ.

ВОГОНЬСлава Сварожичу! Ось і закінчилось літо, припинились усі польові роботи, врожай зібраний, прийшла пора подякувати духам поля і вогню за допомогу у споренні хлібів, за їх зростання, покровительство. Настала пора дівочих засидок.

" Ремарка: Слід нагадати, що дітей до навчання на Русі відправляли 1 грудня, на "Грамотник", звичаю приймати до школи 1 вересня в давній Україні не було. "День знань" це радянське свято, проголошене 1 вересня 1984 року Верховною Радою СРСР ."

Традиції

Одне з прадавніх свят на честь осіннього рівнодення, коли літо повертає на осінь. Ще за часів Русі в цей час ставили гарно уквітчану велику свічку, світло якої наче доповнювало вже не таке гаряче сонце.

Починалося свято 1 вересня, і цілий тиждень, це свято гомоніло, співало, вирувало піснями, танцями, і священнодійствами вшановували Сонце, яке повертає з літа на осінь. В цей час його сила зменшується, і світло свічки, комина, посвіта символічно доповнює його в кожній оселі.

В козацькій Україні запоріжці у цей день відзначали постриження молодих хлопців і вперше садовили їх на коні. Цей звичай походив ще від княжих часів. На свято Вогню закінчувалися гуляння на «вулиці» й починалися вечорниці в хаті.

У зв'язку з настанням осені, перед днем святкуванням "Весілля" ввечері гасять старий вогонь, а під ранок витирають новий «Живий вогонь» з дерева і розносять по всьому селу. У Поліссі побутував обряд, пов'язаний з першим запалюванням світла (вогню) до зустрічі осені, який називався «Женитьба Комина». У Києві в ніч з 1 на 2 вересня на базарах ставилися ялинки і прикрашалися плодами нового врожаю: фруктами, ягодами та ін. Також ставилися напої та страви. Святкування тривало всю ніч. Недалеко від м. Лубни, у священній криниці (джерела) після закінчення ярмарку відвідувачі вночі запалювали безліч свічок. Існувала і традиція в цей день - ховати мух. У народі вірили, що якщо «злу муху закопати восени в землю - інші кусати не будуть». Разом з «похоронами мух» і літо йшло.

Ольга Рутковська. Весілля Свічки. // Історичний календар ' 97. — К., 1996

Сапіга В. К. Осінь // Українські народні свята та звичаї. — К. : Т-во «Знання України», 1993. — 112 с.

Воропай О. Звичаї нашого народу. — Мюнхен: Українське видавництво, 1958. — Т. 2. — 289

Алесь Ясноок

Коментарі:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Додаткова інформація