ТОЧКА БІФУРКАЦІЇ.

біфукація"Перед Голодомором було тисяч 5 повстань. Всі придушили. 

Бо пропустили момент, коли можна було задавити більшовицьку заразу. А потім було пізно. 

Українці ніколи не були міцною опорою системи."

Є таке поняття, як точка біфуркації: короткий відтінок часу, коли система відкрита для змін і її розвиток можна повернути в той, чи інший бік. 

Коли точку біфуркації пройдено, повернути назад неможливо, треба чекати наступної точки біфуркації.

У нас стало модним громити "українців-колаборантів", які в часи російсько-совєцької окупації обіймали високі посади і сприяли зросійщенню.

Я згодна, що діячі типу Щербицького, Шелеста, Білодіда викликають мало симпатій. Але ЩО вони могли змінити після того, як окупація України завершилася і Москва перебрала повний контроль над гігантським апаратом насильства? Коли т.з. націонал-комуністи не схотіли морити голодом свій нарід - поставили Кагановича.

Тоді в українця було лише 2 опції: смерть і колаборація. Хтось свідомо йшов на смерть - вічна їм слава. А решта співробітничала тією, чи іншою мірою, бо хотіла жити.

Проклинати треба не тих, у кого вибору не було, а тих, хто в момент біфуркації (17-20р.р.) приймав смертельні для країни рішення. "Націонал-комуністів", які свідомо воювали проти Української Держави на боці людоморів і заколисували народ у перші роки окупації декоративною "коренізацією", притлумлюючи силу опору. Петлюру з Винниченком, які після Крут (!) стакнулися з більшовиками, збаламутили народ, скинули неідеальний, але легітимний уряд і відкрили двері російській інтервенції. Махна, який топив країну в анархії. Ну і тупих жлобів, які замість того, щоб зібратися на бій із Ордою, побігли громити панські маєтки, та й вдавилися тим, що вони нагребли собі в "експлоататорів".

Тоді, може, й буде якийсь дидактичний ефект.

Sofiya Dniprovska

Коментарі:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Додаткова інформація