ДВОМОВНІСТЬ,РОСІЙСЬКОМОВНИЙ ПАТРІОТ - ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ..

гібмова"Нова еліта веде тотальну війну в окопах і за комп'ютерами, в альтернативній економіці і в народній дипломатії, в Україні та за кордоном."Ігор Копач.

Забуксувавши на Донбасі, Москва розпочала нове коло гібридної війни атакою на українську мову. Мовляв, вона не має значення, головне — щоб була "єдіная страна". Базовий аргумент — "русскіє ваюют в АТО", тому російська має бути другою державною. Згідно з московською пропагандою, більшість бійців російськомовні. Начебто їм так зручніше, бо вони російськомислячі, отже — росіяни. Тобто доки українці лежать удома на диванах, росіяни їх захищають на фронті.

Раніше такі маніпуляції проходили, але не цього разу. Центр Разумкова 7 червня оприлюднив дослідження "Ідентичність громадян України в нових умовах: стан, тенденції, регіональні особливості". Українська мова рідна для 73% учасників АТО та їхніх рідних і близьких, згідно з його результатами. Російська — для 6%. Обидві мови назвали рідною 19% учасників Антитерористичної операції. Серед непричетних до АТО українську вважають рідною 55%, російську — 19%, обидві — 23%. Непричетні до АТО — це 74% опитаних, тобто більшість населення України.

Слово "рідний" означає "свій", "близький", "дорогий", "любий", "кровний". Рідна мова — це ознака національної ідентичності де-факто. Вона є надійнішим ідентифікатором, ніж формальна приналежність до тієї чи іншої нації. Тут усе просто. У фактичних українців рідна мова українська, а у фактичних росіян — російська. Ділимо 73 на 6 і отримуємо 12,2. Тобто кількість українців в АТО у 12 разів більша за росіян. Так і має бути, адже росіяни в Україні є етнічною ­меншиною.

А як щодо активності обох етносів в АТО? Концентрація українців там майже в півтора разу більша, порівняно з непричетними (73%: 55% = 1,3). Натомість концентрація росіян в АТО утричі менша (6%: 19% = 0,3). Отже, бойова активність російської меншини учетверо нижча (1.3: 0,3 = 4,3) порівняно з українцями.

А хто ці 19%, для яких обидві мови рідні? Зазвичай це українці, які вийшли з русифікованих сімей, але свідомо повернулися до свого, рідного. У Радянському Союзі українська мова перебувала під жорстким пресом. У сучасній Україні про­довжуються масові утиски за мовною ознакою. Хто в цьому сумнівається — хай погляне на газетні розкладки чи послухає радіо. Мова корінного народу — державна — залишається в Україні другосортною.

Чому вихідці з українських сіл, потрапляючи в міста, швидко починають говорити "по-городському", тобто російською? Тому що Україна досі лишається інформаційною ­колонією Москви. Під впливом триваючого мовного пресингу частина українців легко визнає російську другою рідною. Натомість росіянам нема сенсу визнавати "сільську говірку" своєю другою рідною мовою. Як наслідок, термін "двомовність" кожен із двох етносів сприймає по-своєму. Для українця — це право всюди говорити двома мовами, а для росіянина — це право всюди говорити однією.

Тепер зрозуміло, ким є згадані в дослідженні Центру Разумкова 19% учасників АТО з двома рідними мовами? За рідкісними винятками, це також етнічні українці.

Особливістю гібридної війни є те, що агресор її не оголошує. Це дає йому початкові переваги.

Але при цьому він може нарватися на шалений опір громадянського суспільства. Адже відтепер кожен патріот — це людина-армія, яка захищає свою Батьківщину. Він самостійно визначає початок власної гібридної війни та її закінчення. Для цього він не потребує наказів начальства. Він сам обирає цілі для атаки і методи її проведення — незалежно від того, про що там нагорі домовилися між собою олігархи, мародери, саботажники і зрадники.

Саме це нині відбувається в Україні. Добровольці й волонтери зупинили російську агресію всупереч державній верхівці. Національно-визвольна війна об'єднує активну частину суспільства, виявляє кращих і висуває їх нагору. Нова еліта веде тотальну війну в окопах і за комп'ютерами, в альтернативній економіці і в народній дипломатії, в Україні та за кордоном.

Перше 25-річне коло гібридної війни 1991–2016 років для агресора завершилося невдало. На другому колі війни ініціатива переходить до українців. Починаємо з руйнування сконструйованих Москвою "бойових міфів". Першою великою перемогою стало знешкодження підривної технології "дві мови — одна страна". Далі буде.

Автор: Ігор КАГАНЕЦЬ, футуролог

Коментарі:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Додаткова інформація